Член наглядової ради дата-центру “Парковий” Тетяна Гончарова в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” розповіла про плани з розвитку активу та тренди ринку хмарних технологій

– Рік тому дата-центр “Парковий” змінив власників. Які зміни відбулися з тих пір?

– Передусім ми як нові власники провели аудит, визначили стан активів, які нам дісталися. Щодо інженерної інфраструктури, вона була в дуже хорошому стані, але все, що стосувалося хмарних рішень, практично застаріло. Все-таки сім років для серверів, систем зберігання та мережевого обладнання – це дуже багато. Наприклад, компанія Microsoft списує свої сервери через два роки роботи, в Україні цей строк списання сягає в середньому близько п’яти років.

Тому перше, що було зроблено – ми переглянули наявні бізнеси-процеси. Для розробки стратегії розвитку “Паркового” до 2025 року була залучена провідна міжнародна консалтингова компанія Ernst&Young. В рамках реалізації цієї стратегії передбачений серйозний план з модернізації. Насамперед ми почали з IТ-обладнання. Провели тендер серед провідних світових вендорів: Hewlett-Packard, Dell, Cisco, NetАpp, Huawei. За підсумками тендера ми обрали рішення Dell і Cisco. Майже все обладнання вже в Києві, і апгрейд хмари на базі рішень Microsoft уже завершено.

Крім цього, відбувся тендер з пошуку постачальника акумуляторних батарей для нашого дата-центру. Ми вже визначилися з моделлю і в другому півріччі 2021 року плануємо провести закупівлю й заміну обладнання.

Також оновлений і розширений штат співробітників. Нам вдалося сформувати сильну команду професіоналів, об’єднаних спільними цінностями в питаннях бачення розвитку бізнесу. Багато хто з них працював у провідних компаніях-інтеграторах і провайдерах. Загалом можу сказати, що в нас амбіційні плани, які з такою командою цілком досяжні!

– Чому “Парковий” працює саме з хмарою Microsoft?

– Раніше в “Парковому” були доступні тільки хмарні технології на базі рішень Microsoft, попри те, що в Україні набагато популярнішими є рішення гіпервізорів VМware. Але внаслідок модернізації обладнання ми зможемо запропонувати клієнтам хмарні рішення як Microsoft, так і VМware, що дасть їм змогу обрати оптимальні рішення й продукти під свої бізнес-завдання.

Щодо запуску рішень на основі Vмware, то ми вже розпочали роботи силами власних інженерів, а також додатково запросили підрядника – одного з українських системних інтеграторів, який зараз розгортає нам хмару на платформі VМware. Гадаю, в березні ми вже вийдемо в продакшн.

Завважу, що для наших хмарних рішень на базі технологій Microsoft ми обрали сучасні сервери з тактовою частотою в 3 ГГц від Intel і великим обсягом пам’яті. В наших конкурентів в Україні переважно стоять сервери з тактовою частотою в 2,5−2,7 ГГц.

– Давайте зупинимося докладніше на тому, що ще входить до плану розвитку “Паркового” до 2025 року?

– Наше першорядне завдання – запустити другу хмару на базі VМware. Вивести на ринок нові сервіси, які ми плануємо пропонувати замовникам, в тім числі IaaS, BaaS, DisasterRecovery, частину SaaS-послуг.

Зараз ми тісно співпрацюємо з Кіберцентром РНБО, і, сподіваюся, незабаром у нас з’явиться додатковий сервіс, що стосуватиметься надійності й захищеності інфраструктури дати-центру.

Ще в планах провести перепланування кількох особливо великих залів, щоб отримати їх компактні версії з окремими модулями. Клієнтам буде простіше орендувати невеликі зали повністю.

– Як для “Паркового” минув 2020 рік? Які ви бачите наслідки пандемії для галузі в цілому?

– Локдаун і його наслідки призвели до більшої затребуваності у цифровізації бізнесу. Якщо до цього ми переходили в digital повільно, то в 2020-му всі усвідомили, наскільки важливо залишатися мобільними й бути адаптованими до змін. Тому торік ми спостерігали серйозне зростання діджиталізації. Запит на хмарні рішення підвищився. Чимало малих і середніх підприємств вирішило відмовитися від власних офісів. Що стосується великого бізнесу, то він став більше уваги приділяти хмарному резервуванню даних.

Для “Паркового” ми констатуємо 20-відсоткове зростання за підсумками 2020 року. В середньому по ринку, за оцінками наших аналітиків, впродовж найближчих п’яти років спостерігатиметься тенденція приросту в межах 15 % щорічно. Якщо врахувати, що наша команда розпочала роботу в середині року, то зростання “Паркового” в 2020 році перевищило середньоринкове.

Також ми відзначили для себе зростання потреби в розміщенні серверного обладнання. Причина попиту в цьому сегменті – нерентабельність для бізнесу утримувати й забезпечувати власні серверні приміщення необхідного рівня захищеності.

Ще один тренд 2020 року – помітне зростання зацікавленості в хмарних сервісах з боку держсектора. Якщо раніше держструктури з великим побоюванням ставилися до комерційних дата-центрів, то завдяки легкій руці віце-прем’єра, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова цей страх з боку держкомпаній поступово зникає.

Загалом пандемія COVID-19 продемонструвала користь аутсорсингу для ведення безперервного бізнесу. Зовнішні ЦОД мають більшу надійність, гнучкість, масштабованість і можливість управляти системами цілодобово, що не всім компаніям під силу. До слова, відзначу, що за час карантину “Парковий” жодного разу не зупинився, наші фахівці цілодобово підтримували роботу інфраструктури.

– А якщо вести мову про фінансові показники “Паркового”?

– Минулий рік ми закрили з підйомом у 20%. Але з урахуванням того, що більшу частину 2020 року ми перебудовували бізнес і займалися модернізацією, клієнтів у хмари, ми залучали не особливо. В основному зростання відбувалося завдяки послугам із розміщення обладнання. Ми підписали в 2020 році контракти на розміщення понад 90 шаф.

– Які основні тенденції розвитку ринку? Давайте зупинимося на цьому окремо.

– За даними наших аналітиків, основні тенденції розвитку ринку на наступні п’ять років пов’язані зі зростанням хмарних рішень, зниженням частки власного обладнання в клієнтів і зростанням значимості граничних обчислень.

Зараз ми спостерігаємо певну двоякість розвитку: якщо хмари розвиваються, то колокейшн природним шляхом скорочується. В Центральній і Східній Європі цей процес уже спостерігається, і пов’язаний він насамперед з популяризацією й гнучкістю хмарних рішень. Відповідно, і учасники ринку, і розміщення сил також різні.

Плюс для “Паркового” в тому, що ми працюємо у двох напрямках і можемо гнучко реагувати на зміни попиту, пропонувати клієнтам варіанти, які підходять саме для них.

Загалом бурхливого підйому ніхто не очікує, адже ринок ЦОД не функціонує сам по собі у відриві від ситуації в країні. Пандемія однозначно завдала удару по економіці в цілому, а отже, і наша галузь сповільнить свій розвиток, незважаючи на загальне бажання цифровізувати процеси.

– Хто сьогоднішній клієнт “Паркового”? І кого бачите вашим клієнтом у найближчі роки?

– Ми розвиваємося у двох напрямках. Перший наш бізнес – це розміщення обладнання у шафах залів “Паркового”. У цьому сегменті в нас дуже різні клієнти, в тому числі великі холдинги й міжнародні компанії. Минулого року до нас зайшли міжнародні провайдери, банки. Є й середні компанії, що орендують місця в шафах.

У 2020-му “Парковий”, наприклад, підписав меморандум про співпрацю з Кіберцентром РНБО. Наша спільна робота буде спрямована на забезпечення кібербезпеки критично важливої інфраструктури України.

Другий напрям бізнесу “Паркового” – хмарні рішення. У хмарі в нас присутні державні структури, адміністрації міст і районів, у тому числі розміщують свій документообіг. Також серед наших хмарних клієнтів – торговельні мережі. Банки, на жаль, поки в хмари не заходять, надаючи перевагу власним серверам. Але це, я переконана, до пори.

Зараз ми ведемо перемовини про співпрацю з кількома міністерствами. Є контракти зі спортивними організаціями, зокрема відомими футбольними клубами, які теж потребують хмарних сервісів.

Але загалом в українських хмарах все-таки “гніздиться” середній і дрібний бізнес. Великі замовники йдуть в іноземні хмари, розміщені за межами України, побоюючись різких коливань політичного курсу.

– Чи відрізняються вимоги до хмарного провайдера в клієнтів з держсектора, фінансових, банківських установ?

– Відрізняються пріоритети. Основні критерії вибору дата-центру доволі універсальні: забезпечення безперебійності й надійності, додаткові послуги й можливості, сертифікація, в тім числі TIER III. Дедалі більше вимог висувається до безпеки, з урахуванням загальної діджиталізації й переходу в онлайн. Наприклад, для держкомпаній важлива атестація КСЗІ, для банків – наявність екранованих приміщень і стандарт PCI DSS (Payment Card Industry Data Security Standard).

Додатково до цього “Парковий” має власну волоконно-оптичну мережу з можливістю підключення до основних точок обміну трафіком. Це дає можливість з’єднати локацію клієнта з дата-центром темною оптикою або каналами передачі, задіявши мінімальну кількість комутацій без виходу в “паблік”, а отже, забезпечити посилений захист передачі даних.

– Ви згадували про інтерес з боку іноземних компаній. Чи проводите ви роботу щодо репутаційної складової “Паркового” за межами нашої країни?

– Наш дата-центр має замовників, у тому числі, з інших країн. Щоб залучати іноземних партнерів, українським провайдерам доводиться боротися з міжнародними гігантами. На жаль, українські провайдери стають заручниками негативного іміджу України. Європейські компанії розглядають українські хмари в останню чергу.

– Як Ви оцінюєте можливість горизонту планування в Україні в розрізі дата-центру як бізнесу? Наскільки реально розглядати довгострокові перспективи в нашій країні?

– Минулий рік підтвердив деяке відставання в Україні стосовно реакції на глобальні події . У нас за низкою проєктів, навіть із урахуванням впливу карантину, строки відсунулися в цілому на три-шість місяців. Тому, безумовно, все те, що стосується довгострокової перспективи планування, назагал окреслювати можна. Але в нашій країні все настільки швидко змінюється, що вибудовувати чіткі плани більш ніж на п’ять років майже нереально.

Водночас планування необхідне для того, щоб не збитися з наміченого курсу й досягти результату. В наших найближчих планах – побудувати систему комплексного обслуговування хмарної інфраструктури для органів влади, банків, великих підприємств із метою надійного зберігання й обробки критичних і масштабних даних. Для цього ми розширюватимемо лінійку хмарних сервісів, передусім PaaS і SaaS, продукти з кібербезпеки та моніторингу. Розглядаємо розробку набору комплексних рішень для малого й середнього бізнесу, а також варіанти співпраці з міжнародними компаніями. З урахуванням того, як стрімко розвивається наша галузь, нудьгувати нам точно не доведеться.

– Як інвестори оцінюють вихід “Паркового” на прибутковість?

– Прибутковість необхідно розглядати в розрізі проєктів. Є довгострокові інвестиційні проєкти, наприклад, такий як модернізація хмари й побудова нової на VМware. За з нашими планами – це 2023 рік з урахуванням усіх модернізацій. Щодо інших продуктів “Парковий” уже почуває себе впевнено й отримує прибуток.

– Мінцифри активно просуває можливість офіційної роботи криптобірж в Україні. Наскільки дата-центру цікава робота із криптомайнерами?

– Хочу почати з того, чому в Україні взагалі спливла тема криптовалют. У нашій країні великий профіцит атомної енергетики. Це дешева електроенергія, і з урахуванням того, що левову частку майнінгу становить електрика, звісно, є сенс купувати напряму саме атомну електроенергію. “Парковий” купує електрику на ринку за середньозваженою ціною. Ми підтримуємо ідею Мінцифри дозволити дата-центрам купувати атомну енергію напряму. Це суттєво зменшить наші витрати на електрику.

Якщо ми говоримо безпосередньо про криптовалюти і майнінг, то криптоферми мають дуже низькі вимоги до інфраструктури. Найчастіше їх розміщують в якихось ангарах, які нічим не охолоджуються, не мають додаткового джерела безперебійного живлення. Крім того, в цього обладнання досить низький строк роботи – близько двох років. Так що це все-таки не наш клієнт – вони не будуть готові платити за безпеку й надійність справжнього ЦОД.

– CloudFirst – ваша оцінка цієї ідеї та можливості її реалізації в Україні на державному рівні?

– Це актуальна й правильна ініціатива. Звертаючись до будь-якого держоргану із пропозиціями, бізнес передусім чує: “Ну, в нас же немає жодного положення, згідно з яким ми можемо використовувати хмари”. Заборони теж немає, але для держорганів відсутність дозволу дорівнює забороні.

На ухвалення закону “Про хмарні послуги”, зі свого боку, також намагаються вплинути закордонні дата-центри, оскільки вони, як і будь-який бізнес, зацікавлені в тому, щоб держава використовувала в першу чергу саме їх хмари. Зрозуміло, що українським провайдерам це не вигідно, і тут ми з нашими конкурентами працюємо, по суті, єдиним фронтом, щоб просунути послуги саме вітчизняного бізнесу для України.

“Парковий” проєктувався відповідно до вимог безпеки саме державних органів, наша інфраструктура підготовлена для співпраці. Наразі ми працюємо над програмами й пропозиціями з переведення IТ-забезпечення державних послуг в публічні хмари та надання майданчиків для розробки.

– Як Ви оцінюєте обсяг ринку хмарних послуг в Україні і, зокрема, його державного сектора?

– Я оцінюю цей ринок як зростаючий і наразі далекий від наповнення. І приватний бізнес, і держсектор активно дивляться в бік хмарних рішень. Якщо оцінювати в розрізі окремих сегментів, ми розраховуємо, що лідером щорічного приросту буде сегмент систем зберігання, приблизно на рівні 30%. IaaS не набагато йому поступатиметься. Іноземні провайдери хоч і займають більшу частину ринку, проте вітчизняні оператори поступово нарощують темпи.

В державному секторі великий потенціал, адже хмари повністю відповідають глобальній стратегії цифровізації країни. Якщо дивитися на аналітику, яку наводять галузеві видання, то приріст замовлень від держустанов у 2020 році порівняно з 2019-м зріс більш ніж на 50%. По суті, цей сектор найшвидше зростає в освоєнні хмарних технологій.

– Якщо порівнювати державних замовників і бізнес – у чому для вас плюси роботи з держорганами?

– Державні замовники висувають дуже суворі вимоги до провайдера, і відповідність їм – це великий плюс репутації. Якщо в портфелі клієнтів є представники державних структур – це своєрідний драйвер і для бізнесу.

Крім того, в разі роботи з державними підприємствами можна майже із стовідсотковою певністю прогнозувати чітке надходження оплати, тому що до фінансів у них підхід відповідальний.

До того ж держкомпанії, які вже перевели інфраструктуру в хмари, починають замовляти дедалі більше сервісів. Наприклад, часто підключаємо сервіс віддаленого адміністрування з нашого боку, тому що не завжди держустанови мають у своєму штаті фахівців, здатних підтримувати роботу віддаленої інфраструктури.

– Наскільки бізнесу зараз комфортно працювати в Україні? Як ви оцінюєте прогрес держави в боротьбі з “маски-шоу” з боку правоохоронних органів?

– Якщо чесно, мені складно відповісти на це питання. За останній рік в “Паркового” жодного разу не було подібної ситуації. В нас два контури охорони – зовнішній і внутрішній, несанкціонований доступ на територію дата-центру неможливий. І хочеться вірити, що правове поле стає більш стабільним.

З урахуванням того, що в нас розміщується Кіберцентр РНБО, ми, по суті, перебуваємо навіть під певним додатковим “захистом”. Так, інші хмарні провайдери про це досі говорять, але “Парковий” таких проблем не бачить.

– Як ви оцінюєте роботу Міністерства цифрової трансформації?

– Вважаю великим прогресом сам факт того, що в Україні з’явилося таке міністерство. Зокрема, сервіс “Дія” – це значний прорив для України. Ініціативи й проєкти, які висуває Мінцифри, однозначно мають позитивний вплив на економіку країни в цілому. Це й підвищення продуктивності праці, й зростання ВВП, і, що не менш важливо, підтримка швидкого розвитку бізнесів, промисловості. “Парковий” всіляко сприятиме імплементації всіх проєктів цифрової трансформації країни.

По матеріалам Інтерфакс-Україна, оригінальна публікація