У часи, коли кіберзагрози стають дедалі витонченими, традиційних методів інформаційного захисту та кібергігієни вже не достатнью. Саме тут на допомогу приходить багатофакторна автентифікація (MFA) — один з способів забезпечення безпеки облікових записів, який вимагає від користувача надання кількох доказів для підтвердження особи. Цей підхід значно ускладнює зловмисникам доступ до даних, навіть якщо вони отримали пароль.

MFA стає необхідним елементом кібербезпеки в умовах постійно зростаючих кіберзагроз.

Як працює багатофакторна автентифікація?

MFA базується на використанні двох або більше факторів автентифікації, які поділяються на три основні категорії:

1. Щось, що ви знаєте:

Це може бути пароль, PIN-код або відповідь на секретне питання. Хоча цей метод є найпоширенішим, він часто стає мішенню для хакерів через слабкі паролі або фішингові атаки.

2. Щось, що у вас є:

Цей фактор передбачає використання фізичного пристрою або елемента, який знаходиться у вашому розпорядженні.

Наприклад: 

• Одноразові коди, надіслані через SMS або електронну пошту. 
• Додатки для генерації кодів, такі як Google Authenticator або Microsoft Authenticator. 
• Фізичні ключі безпеки, наприклад, USB-токени (YubiKey) або смарт-карти. 

3. Щось, що є частиною вас:

Біометричні дані, такі як відбитки пальців, сканування обличчя, голосові зразки або сканування райдужної оболонки ока, є найбільш персоналізованими факторами. Вони важко піддаються підробці, що робить їх надійним елементом захисту.

Як покращити безпеку даних

Для захисту особистих даних важливо дотримуватися кількох ключових правил. Будьте обережними та скептично ставитеся до несподіваних запитів. Ніколи не надавайте особисту інформацію через електронну пошту чи телефон, завжди перевіряйте джерела повідомлень. Використовуйте унікальні паролі для різних сервісів і регулярно їх оновлюйте (наприклад, раз на кілька місяців). Оптимальний пароль має містити 12–16 символів, включаючи цифри, літери верхнього та нижнього регістрів, а також спеціальні символи. Якщо пароль короткий, то зловмисник з легкістю отримає його через спеціальні програми з підбором пароля, аналогічна ситуація з паролем, який складається тільки з цифр.

Якщо використовувати один пароль для різних ресурсів, зловмисник, зламавши один акаунт, отримає доступ до всіх інших сервісів, таких як електронна пошта, банкінг тощо. Тому унікальність паролів — це запорука безпеки.

Соціальна інженерія – це метод маніпулювання людьми з метою отримання конфіденційної інформації, доступу до систем або виконна певних дій на корист зловмисника. Вона ґрунтується на використанні психологічних прийомів, а не технічних засобів, щоб обійти захист.

Основні цілі соціальної інженерії включать викрадання конфеденційних даних, а саме паролі або банківські реквізити, отримання доступу до важливих систем або мереж, а також поширення шкідливого програмного забезпечення.

Поширені методи соціальної інженерії:

• Фішинг: Надсилання підроблених повідомлень або посилань, такі як підробний лист від імені банку з вимогою оновити дані за посиланням,
• Претекстинг: Використання вигаданого сценарію для отримання довіри жертви.
• Тайлгейтинг: Проникнення в захищену зону разом зі справжнім співробітником, або підставний клієнт який є зловмисником.
• Кві-про кві: Пропозиція чогось цінного в обмін на інформацію, наприклад, фінансове винагородження.
• Дорожнє яблуко: Залишення зараженого пристрою (наприклад, USB накопичувач) у місці, де його може знайти жертва.

Щоб захистити себе, важливо бути обережним і скептично ставитися до несподіваних запитів. Ключові правила: не надавати особисту інформацію через електронну пошту, соціальні мережі або телефонний дзвінок, перевіряти джерела повідомлень і не піддаватися на тиск. Однак, навіть при дотриманні цих правил, ризик втрати даних через кібератаки, технічні збої або людський фактор залишається. Саме тому резервне копіювання є ключовим елементом захисту.

Регулярний бекап даних, як корпоративних, так і особистих, дозволяє відновити інформацію після атак, таких як віруси-шифрувальники, фішинг, або соціальна інженерія, а також у разі технічних збоїв, наприклад, виходу з ладу обладнання або випадкового видалення файлів. Щоб бекапи були максимально ефективними, їх слід зберігати окремо від основної системи. Наприклад, у хмарних сховищах з двофакторною автентифікацією або на зовнішніх носіях, що авторизовані і перевірені службою кібербезпеки і не підключені до мережі постійно. Це мінімізує ризик втрати даних навіть у разі злому основної системи.

У доповнення до MFA резервне копіювання стає не лише профілактичним заходом, а й надійним інструментом для забезпечення безперервності бізнесу та збереження важливої інформації кожного співробітника. Своєчасний бекап  допомагає не лише уникнути організаційних та фінансових втрат, але й швидко повернутись до роботи після будь-яких непередбачуваних ситуацій.